Як зробити ідентифікацію воєнних злочинців неминучою?

Я модерував минулого тижня експертну дискусію «Як зробити ідентифікацію воєнних злочинців неминучою?». Дискусію організував Центр громадянських свобод, який зібрав спікерів з найактивніших та найвпливовіших організацій у цій сфері: Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Офісу Генерального прокурора, Архіву війни, СлідствоІнфо, Української Гельсінської спілки з прав людини, Харківської правозахисної групи.

Ми не обговорювали ідею амністії російських воєнних злочинців. Такої опції майбутнього просто не повинно бути.

Ми обговорювали інше, а саме: Як нам ефективніше взаємодіяти для ідентифікації воєнних злочинців? Які міжнародні інституції та механізми можуть допомогти в ідентифікації? Які інформаційні бази злочинців існують та як їх використовувати? Чому важлива участь організацій громадянського суспільства у документуванні воєнних злочинів?

Представники Координаційного штабу та Офісу генерального прокурора представили новий державний проект «Покаяние

». Він дає можливість російським воєнним злочинцям спокутувати чи пом'якшити їхню провину повідомленням про злочин. Росіяни – свідки воєнних злочинів також можуть повідомити про злочин. Цим людям уже час подумати про свою долю. Майбутнє російського режиму в міру продовження агресії проти України стає дедалі невизначенішим. З кожним днем ​​війни посилюється бажання колективного Заходу ліквідувати її першопричину, а саме – російський режим. Війна закінчиться, а це бажання збережеться. Щойно російський режим буде зруйновано, воєнні злочинці залишаться без захисту. Це неминуче, і ми готуємось до цього.